За час дослідження сучасного поетичного перформансу я помітила, що після першого показу вони їздять містами України. І хоча далеко не завжди ці дійства бодай чимось відрізняються одне від одного, автори вперто позиціонують їх саме як “перформанси”, забуваючи при цьому про головну ознаку перформансу: унікальність. Тож мені стало цікаво, чи можливо взагалі зробити справді унікальний перформанс в рамках поетичного туру. І тоді Яніна Дияк розповіла мені про “Стихійних”.
У суботу 10 грудня 2016 року в Арт-просторі “Вежа” відбувся черговий перформанс у рамках поетичного туру “Стихійні”. Три львівські поети Джон Гнатів, Ростислав Кузик і Поль Щепан їздять містами України зі своїми “стихійними текстами”.
Поезії хлопців втілюють три із чотирьох елементів: Повітря (Поль Щепан), Вогонь (Джон Гнатів), Земля (Ростислав Кузик). У кожному місті Вода набуває нової форми. Щоразу її, таку мінливу, знаходив у власних текстах новий запрошений поет (серед яких були Остап Сливинський, Олексій Чупа, Павло Горобчук, Заза Пауалішвілі, Анна Ютченко та інші).
Дивитися “Стихійних” у Львові (запрошений поет – Остап Сливинський)
У Києві водну стихію презентував відомий поет, автор збірок “Дзеркальний куб” і “Ліс” Лесь Белей.
І хоча щоразу 3/4 дійства залишалися фактично незмінними, цього разу “Стихійні” вирішили поекспериментувати. Організатор виступу Яніна Дияк запропонувала залучити до виступу Тінь – безлику людину із чорним обличчям.
Яніна Дияк, організатор виступу “Стихійних” у Києві
“Я вважаю, що під час подібних заходів залучати перформера необхідно, оскільки самі автори перевантажують власний виступ. Їм потрібно водночас читати тексти і відтворювати певне дійство, яке б розкривало їхню стихію. Отже, формальне завдання Тіні – полегшити роботу поетів і презентувати стихії. Водночас, взаємодіючи з усіма стихіями, Тінь пов’язує їх між собою і підкреслює неможливість існування одне без одного”.
Яніна Дияк
Тінню стала поетка і дослідник перформансу Дарина Гладун.
Також були у “Стихійних” і традиційні відео (із зображенням чотирьох стихій), на тлі яких відбувалося дійство.
На початку виступу поета кожної зі стихій вмикалося нове відео. Тим часом Тінь проходила коло з предметом-символом стихії (свічкою, землею, мискою з водою, тканиною, що розвівалася на вітрі). Це символізувало нерозривну єдність усіх стихій і текстів усіх поетів. Далі із темряви з’являлися, власне, поети і читали тексти. Тінь же функціонувала як дзеркало їхніх дій і найпотаємніших бажань та поривів і втілювала стихії за допомогою пластичної імпровізації.
Про те, коли “Стихійні” приїдуть до вашого міста, можна дізнатись у спільноті проекту.
Підлога Арт-простору “Вежа” після перформансу
Якщо ж ви пропустили виступ “Стихійних” – не засмучуйтесь. Ростислав Кузик обіцяв, що вже наступного року розпочне новий проект, до якого залучить 7 львівських поетів.
Земля (Ростислав Кузик), Вогонь (Джон Гнатів), Повітря (Поль Щепан), Вода (Лесь Белей)
P.S. Змивши з обличчя залишки гриму, Тінь перетворилася на звичайну людину і дізналась у глядачів, що виступ їм сподобався.
Daryna Gladun 